02.12.2016

Актуальні аспекти вжиття заходів представницького характеру прокуратурою Миколаївщини щодо повернення рекреаційних земель узбережжя Чорного моря державі упродовж 2016 року

                                                                   

Загальна характеристика
               
Миколаївська область володіє високим рекреаційно-ресурсним та туристичним потенціалом, оскільки має виходи до Чорного моря, Ягорлицької затоки та Дніпро-Бузького лиману.
Населеними пунктами, віднесеними до курортних є села Василівка, Покровка, Чорноморка Очаківського району, м. Очаків, села Коблеве, Морське, Лугове, Рибаківка Березанського району, де зосереджена основна частина баз відпочинку.
Довжина берегової смуги узбережжя Чорного моря по області складає 59,3 км, нормативна площа прибережної захисної смуги моря орієнтовно становить 118,6 км2.
За відсутності визначених в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг та пляжних зон, належної та сучасної містобудівної документації, органи влади та самоврядування незаконно відводять ці курортні землі у власність та користування для хаотичної комерційної та індивідуальної житлової забудови.
Унаслідок недосконалості законодавства та бездіяльності спеціально-уповноважених органів державного контролю, які останнім часом фактично бездіють, курортні та пляжні території області переповнені як капітальними, так і тимчасовими комерційними спорудами (ларьки, кафе, ресторани, кемпінги, приватні котеджі, готелі, ринки та інші об’єкти), які не мають відношення до розвитку курортів.
Зазначені об’єкти перешкоджають вільному доступу громадян до узбережжя моря, та не сприяють розвитку курортів та збереженню природних ресурсів і лікувальних факторів узбережжя Чорного моря в області.

Актуальні аспекти вжиття заходів представницького характеру

Органи прокуратури області постійно звертали увагу керівництва області та органів державного контролю на ці порушення законодавства та необхідність встановлення прибережних захисних смуг та пляжних зон узбережжя Чорного моря. Проте, жодних реальних дій по встановленню прибережних захисних смуг та пляжних зон в межах області органами влади та контролю дотепер не вжито.
Ці обставини були передумовою для існування судової практики про необґрунтованість позовів прокурорів про знесення будівель та повернення земель державі, оскільки не розроблені відповідні проекти землеустрою щодо визначення на місцевості меж прибережних захисних смуг вздовж морів та пляжних зон.
Судова практика щодо необхідності врахування нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених Земельним та Водним кодексами України, при наданні земель в їх межах, фактично склалася після висловлення відповідної правової позиції Верховним Судом України за результатами розгляду 02.09.2014 та 09.09.2014 позовів, заявлених саме органами прокуратури Миколаївської області щодо земельних ділянок, розташованих на узбережжі Чорного моря (рішення у справах №№ 3-40гс14, 3-41гс14, 3-76гс14, 3-77гс14, 3-74гс14).
З огляду на вказані висновки Верховного Суду України органами прокуратури області вжито організаційно-практичних заходів до активізації роботи щодо забезпечення вільного доступу громадян до узбережжя Чорного моря, повернення незаконно вилучених земель рекреаційного призначення та державного лісового фонду, надання яких у приватну власність заборонено.
Результати представницької діяльності

З метою виявлення порушень законодавства при відведенні земельних ділянок прибережної захисної смуги Чорного моря прокуратурою області постійно опрацьовуються публікації у засобах масової інформації, відомості відкритих інформаційних бази даних органів влади та державних реєстрів.
До прикладу, у травні поточного року прокуратурою області опрацьовано розміщені на офіційному веб-сайті Березанської районної державної адміністрації (http://berezanka.mk.gov.ua) розпорядження про надання безоплатно у приватну власність громадян земельних ділянок на території Рибаківської сільської ради для індивідуального дачного будівництва.
У подальшому, при використанні веб-сайту Державного агентства земельних ресурсів України Публічної кадастрової карти (http://map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta), визначено земельні ділянки, котрі входять в межі прибережної захисної смуги моря.
Оскільки більшість земель на узбережжі належить до земель державного лісового фонду та перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство», прокуратурою області також витребувано з Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» планово-картографічні матеріали лісовпорядкування щодо місцезнаходження лісів на території області.
Одночасно отримано інформацію з управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації щодо функціонального призначення наданих у власність земельних ділянок відповідно до Проекту планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затверджений постановою Державного комітету у справах будівництва Української РСР №112 від 23.10.1985 (далі – Проект планування).
Зіставленням даних Публічної кадастрової карти з наявними розпорядженнями Березанської районної державної адміністрації, а також планами матеріалів лісовпорядкування урочища «Рибаківка» Березанського лісництва, ситуаційними та кадастровими планами, виявлено факти незаконного відведення понад 50 земельних ділянок рекреаційного призначення та державного лісового фонду.
Так, розпорядженням Березанської районної державної адміністрації від 27.01.2016 надано громадянину безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га для індивідуального дачного будівництва.
Натомість, згідно із наявними планово-картографічними матеріалами та іншою землевпорядною документацією, зазначена ділянка розташована безпосередньо в межах пляжної зони узбережжя Чорного моря, на відстані  15 метрів від урізу води.
Також, відповідно до Проекту планування ділянка знаходиться в зоні рекреації, в межах якої дозволяється розміщення лише баз відпочинку, пансіонатів та будинків відпочинку, кемпінгів, піонертаборів, таборів труда та відпочинку, пляжів, пам’яток археології, заказників пам’яток культури.
Крім того пунктом 10.17 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» та пунктом 7 Постанови Ради Міністрів УРСР №238 від 1986 року «Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнування» встановлено заборона на будівництво індивідуального житла у трикілометровій зоні узбережжя Чорного моря
З аналогічними порушеннями райдержадміністрацією передано  8 громадянам у приватну власність земельні ділянки загальною площею 1,6 га для індивідуального дачного будівництва, що також розташовані у прибережній захисній смузі Чорного моря.
Ураховуючи викладене, прокуратурою області розпочато кримінальні провадження відносно посадових осіб Березанської районної державної адміністрації, управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації, відділу Держкомзему у Березанському районі та землевпорядної організації, внаслідок зловживань яких у приватну власність громадян вибули земельні ділянки рекреаційного призначення у курортній зоні «Рибаківка», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого  ч.2 ст. 364 КК України.
Одночасно, з метою реального повернення цих земель державі галузевим відділом прокуратури області упродовж червня - липня поточного  року пред’явлено до Березанського районного суду Миколаївської області 27 позовів, 6 з яких на цей час вже задоволено.
Однією з передумов незаконного вилучення земель вказаної категорії є саме зловживання з боку керівників державних лісогосподарських підприємств, котрі замість збереження та відтворення лісів незаконно відмовляються від постійного користування землями держлісфонду.
Так, під час досудового розслідування у одному з проваджень установлено, що усупереч вимог законодавства, за відсутності повноважень, Коблівською сільською радою прийнято добровільну відмову ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від права постійного користування земельними ділянками державного лісового фонду загальною площею 64 га в урочищі «Коблеве».
З метою повернення вказаних земель державі Миколаївською місцевою прокуратурою № 1 до господарського суду Миколаївської області у квітні 2016 року пред’явлено 2 позови про визнання незаконними та скасування відповідних рішень Коблівської сільської ради, 1 з яки х вже задоволено.
Набули поширення випадки надання у приватну власність земель прибережних захисних смуг для нібито ведення особистого селянського господарства.
До прикладу, рішеннями Коблівської сільської ради надано у безоплатно приватну власність громадянам для ведення особистого селянського господарства 12 земельних ділянок загальною площею 21 га вартістю понад 70 млн.грн., розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території курортної зони «Коблево».
У подальшому рішенням цієї ж сільської ради змінено цільове призначення вказаних ділянок на комерційне - для будівництва об’єктів інфраструктури та громадського харчування, що прямо суперечить Проекту планування та діючому містобудівному законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.
На усунення цих порушень прокуратурою області у липні-серпні поточного року заявлено 6 позовів до Березанського районного суду про повернення державі частини зазначених земельних ділянок загальною площею 12 га вартістю 38 млн. грн. Справи перебувають у провадженні суду.
Одночасно розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364 КК України відносно посадових осіб Коблівської сільської ради, внаслідок зловживань яких ці землі вибули у приватну власність.
Станом на 08.11.2016 органами прокуратури області за фактами порушень вимог законодавства при розпорядженні землями прибережної захисної смуги Чорного моря загалом розпочато 17 кримінальних проваджень відносно посадовців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, архітектури, земельних ресурсів, лісової охорони, пред’явлено до суду 128 позовів щодо повернення державі 121 га земель вартістю 173 млн.грн., з яких на цей час задоволено 24 позови, з урахуванням позовів минулих років, щодо земель площею 101,4 га вартістю 45,6 млн.грн. Інші позови перебувають на розгляді.
Враховуючи організаційно-розпорядчі документи Генеральної прокуратури України прокурорами вживаються заходи до забезпечення виконання судових рішень про визнання правовстановлюючих документів на землю недійсними, розірвання договорів оренди земель не лише у примусовому порядку, а й шляхом вчинення реєстраційних дій.
У поточному році на виконання судових рішень, постановлених у минулих роках, у власність держави повернуто земельні ділянки загальною площею 40 га вартістю 13 млн. грн. і забезпечено реєстрацію речових прав на них.  Зокрема, з незаконного володіння комерційних структур повернуто  земельні ділянки узбережжя Чорного моря загальною площею 4 га, вартість яких складає більше 1 млн. грн.
Витребувано водні об’єкти загальною площею 27 га вартістю більше як півтора мільйона, які незаконно передані громадянам для риборозведення та ті, що використовуються ними з порушенням закону.   
 
Державна реєстрація земель

Провідне місце у цьому напрямку займає правове регулювання відносин, пов’язаних із державною реєстрацією земель, а також прав на них. Разом з тим, виконання судових рішень в частині скасування правовстановлюючих документів на землю шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень залишається однією із головних проблем здійснення представництва при виконанні судових рішень. Це обумовлено відсутністю дієвого законодавчого врегулювання і досконалих технічних можливостей.
Так, згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Водночас, законодавством не передбачено можливість використання державним реєстратором даних Державного реєстру земель та Державного земельного кадастру для здійснення державної реєстрації прав чи її скасування, така технічна можливість теж відсутня. 
Як наслідок, постає питання про вчинення реєстраційних дій на підставі документів, які вже скасовані або визнані недійсними судом, оскільки державному реєстратору надано право скасовувати державну реєстрацію прав, які є зареєстрованими в інформаційній системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
До того ж, згідно з пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону, у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником може бути власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ним особи.
Відповідно до ч. 5 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» державна реєстрація права держави на земельні ділянки здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із ст. 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або користування, до якого додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Але, у окремих випадках ст. 122 Земельного кодексу України право розпорядження земельними ділянками надається органам місцевого самоврядування або органам виконавчої влади в залежності від виду використання, потреб.
Не завжди колишні орендодавці земель співпадають з органами влади, що мають право ними розпоряджатися на цей час, і як наслідок, можуть бути заявниками.
Відтак, достеменно визначити орган, який має право розпоряджатися земельними ділянками, можливо лише після прийняття ними відповідних рішень при передачі їх зацікавленим особам.  
Мають місце випадки відсутності у Національній кадастровій системі інформації про земельні ділянки та відкритих поземельних книг на них, навіть у разі визначення кадастрових номерів, що унеможливлює отримання витягів з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку. Розповсюдженими є випадки відсутності можливості отримання витягів з Державного земельного кадастру через невідповідність формату, у якому внесені дані до Національної кадастрової системи.
У такому разі, для отримання витягу з Державного земельного кадастру слід мати обмінні файли на земельні ділянки у форматі XML, які виготовляються суб’єктами приватного права після сплати відповідної суми коштів.
До того ж, законодавчими актами прокурора не наділено правом звернення до органу державної реєстрації прав з метою реєстрації прав на земельні ділянки за державою.
Таким чином, забезпечення реального поновлення порушених інтересів держави відбувається у співпраці з органами, уповноваженими державою на розпорядження земельними ділянками і в переважній більшості залежить від своєчасного та якісного виконання посадовими особами своїх обов’язків.
Втім, згідно зі ст. 28 Закону відсутність державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку в Державному реєстрі прав не позбавляє органів державної влади або органів місцевого самоврядування приймати рішення про їх передачу у власність або користування.

Відділ представництва інтересів громадянина або держави 
в суді та при виконанні судових рішень
 

кількість переглядів: 1601