Стан протидії корупції через призму координаційної роботи прокуратури Миколаївської області (ДІАГРАМИ)

 Україна йде Європейським шляхом розвитку і однією із основних умов її вступу до Євросоюзу є підвищення ефективності протидії корупції.

Корупційні чинники надто дорого обходяться суспільству та міжнародному авторитету України, обертаються мільярдними втратами з бюджету, що позначається на рівні життя громадян, - у першу чергу найменш захищених верств населення.

З метою реалізації антикорупційної політики держави після революції Гідності  прийнято ряд реформаторських законів, які покликані сприяти боротьбі з корупцією. Зокрема, Верховною Радою України прийнято закони „Про запобігання корупції”, „Про створення Антикорупційного бюро”. Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції” визначено виключний перелік злочинів, які відносяться до категорії корупційних (примітка до ст. 45 КК України, зокрема це: одержання неправомірної вигоди, зловживання владою або службовим становищем, привласнення, розтрата майна, нецільове використання бюджетних коштів, та інші, всього 19 кримінально-караних корупційних злочинів).

Крім того, фактично посилено відповідальність за вчинення таких злочинів (суди позбавлені можливості при винесенні обвинувального вироку за вчинення корупційного злочину призначати особі покарання зі звільненням від кримінальної відповідальності).

Стан протидії корупції тісно пов'язаний із ефективністю проведення координаційної діяльності органами прокуратури. Координаційна діяльність в сфері протидії  корупції є однією з важливих передумов ефективної протидії, оскільки дає можливість об’єднати зусилля державних органів та налагодити координацію між ними для досягнення найефективніших результатів. Саме координації належить ключова роль у консолідації зусиль правоохоронних органів, забезпеченні узгоджених, цілеспрямованих, спільних дій правоохоронних органів з протидії корупції. Належним чином організована координація протидії корупції покликана усунути дублювання повноважень, роз’єднаність, забезпечити ефективне виконання правоохоронними органами завдань у цій сфері, що не передбачає змішування їх функцій, підміну одних органів іншими.

Основними критеріями оцінки ефективності координаційної діяльності прокурорів щодо протидії корупції вважається реальний вплив на покращання стану корупції, підвищення ефективності їх профілактики, захист прав і свобод громадян та інтересів держави від злочинних посягань, у тому числі щодо відшкодування завданих їм збитків. Тобто, ефективність оцінюється на підставі аналізу статистичних показників, що відображають стан законності та рівень злочинності в регіоні.

З метою активізації діяльності правоохоронних органів Миколаївської області з питань протидії корупції прокуратурою області систематично проводяться спільні  координаційні заходи, спрямовані на покращення роботи на даному напрямку.

Так, упродовж 2017-2019 років проведено 5 координаційних нарад, на яких розглядалось питання стану протидії корупції. Аналогічні наради проведено на місцях. Всього упродовж вказаного періоду органами прокуратури області проведено 25 координаційних заходів, спрямованих на активізацію протидії корупції.

Завдяки вжитим скоординованим заходам вдалося активізувати роботу правоохоронців  на даному напрямку. Так, упродовж 2018 року прокуратурою Миколаївської області до суду скеровано 60 обвинувальних актів у корупційних кримінальних провадженнях стосовно 44 осіб (проти 31 за 2017 та 18 за 2016 роки).

Вже за перший квартал поточного року прокурорами скеровано до суду 18 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях вказаної категорії (за аналогічний період минулого року – 17).




Основне місце серед скерованих до суду обвинувальних актів займають кримінальні правопорушення, пов’язані із розкраданням бюджетних коштів та отриманням неправомірної вигоди.

Справа щодо заволодіння коштами об’єднаної територіальної громади
Прокуратурою Миколаївської області скеровано до суду обвинувальний акт відносно голови Галицінівської сільської об’єднаної територіальної громади,  який за попередньою змовою з трьома підприємцями заволодів коштами сільської ради у сумі понад 800 тис. грн., які виділялись на реконструкцію системи водопостачання, шляхом підписання завідомо неправдивих актів виконаних будівельних робіт.

Справа посадовця-хабарника
Закінчено досудове розслідування відносно посадової особи  Департаменту внутрішнього фінансового контролю нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради, який вимагав від суб’єкта господарювання міста Миколаєва грошові кошти у розмірі 5 тисяч доларів США за невжиття заходів по демонтажу тимчасово розміщених споруд - малих архітектурних форм (кіосків) у м. Миколаєві.

Справа щодо розтрати майна державного підприємства
Скеровано до суду обвинувальний акт відносно директора державного підприємства - ДП «Племрепродуктор «Степове», який, зловживаючи службовими повноваженнями в інтересах третіх осіб, розтратив майно державного підприємства на суму близько 500 тис. грн. шляхом  необґрунтованого списання з балансу державного підприємства запчастин та мастила до комбайнів, які фактично використовувались на комбайнах, що належать його сину.

Справа приватного нотаріуса
Прокуратурою області скеровано до суду обвинувальний акт стосовно приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу, який, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, посвідчив договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлових будівель ТОВ «Миколаївський центральний ринок») та провів реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав по відчуженню вказаного майна, чим спричинив ТОВ «Миколаївський центральний ринок» матеріальну шкоду на суму більше 24 млн. грн.

Справа Копійки
За результатами досудового розслідування прокуратурою  скеровано до суду обвинувальний акт стосовно членів злочинної організації, створеної депутатом Миколаївської міської ради.
Установлено, що депутат міської ради створив злочинну організацію, до якої залучив свого сина, помічника та двох суб’єктів господарювання. Зазначені особи упродовж 2016-2017 років вчинили незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем при виконанні ремонтів покрівель житлових будинків у м. Миколаєві на замовлення Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, шляхом внесення недостовірних даних до актів приймання-передачі виконаних робіт. У ході досудового розслідування встановлено п’ять епізодів злочинної діяльності. За результатом проведення відповідних експертиз, загальна сума завищення обсягів виконаних підрядних робіт складає понад 400 тис. грн.
Окрім того, члени злочинної організації обвинувачуються у наданні    наприкінці 2017 – на початку 2018 року неправомірної вигоди у розмірі 250 тис грн прокурору, якій здійснював процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні, і завдяки принциповій позиції якого злочин  детально задокументовано. 
Органом досудового розслідування дії організатора та членів злочинної організації кваліфіковано  ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 369 КК України, тобто створення злочинної організації, керівництво нею, участь у злочинах, вчинених цією організацією, заволодіння у складі злочинної організації бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем, внесення недостовірних відомостей до офіційних документів та надання неправомірної вигоди прокурору.

Завдяки вжитим скоординованим заходам суттєво активізовано роботу правоохоронців щодо відшкодування збитків, завданих корупційними правопорушеннями. Зокрема у першому кварталі поточного року із 28,5 млн. грн. заподіяних вказаними злочинами збитків відшкодовано 18,1 млн. грн.,  накладено арешт на майно на суму 7,8 млн. грн. та пред’явлено цивільних позовів на суму понад 105 млн. грн. (за аналогічний період минулого року відшкодовано лише 0,028 млн. грн. із 3 млн. грн. заподіяних, накладено арешт на майно на суму 2,5 млн. грн. та пред’явлено цивільних позовів на суму 2,7 млн. грн.).

До прикладу, поточного року прокуратурою області скеровано до суду обвинувальний акт відносно керівника ТОВ «Порт-Сервіс», який за попередньою згодою із засновником вказаного підприємства, своїм заступником та керівником фірми-поручителя за кредитом, зловживаючи службовим становищем, шляхом підроблення офіційних документів, заволодів грошовими коштами ПАТ «Банк Кредит Дніпро», спричинивши збитки банку в сумі близько 20 млн. грн.

Під час досудового розслідування відшкодовано збитки на суму 18,1 млн. грн., накладено арешт на майно підозрюваних на суму 5,4 млн. грн. Із застосуванням наданих законом повноважень органам прокуратури області вживаються заходи для забезпечення невідворотності відповідальності за корупційні правопорушення, поновлення порушених прав і свобод громадян та інтересів держави, виявлення та усунення причин і умов, що сприяли їх вчиненню.

Так, вироком Вознесенського міжрайонного суду визнано винним та засуджено до реальної міри покарання (3 роки позбавленням волі, з позбавлення права обіймати посади строком на 2 роки) посадову особу районного споживчого товариства, який у період з серпня 2017 року по червень 2018 року заволодів коштами товариства у сумі понад 133 тис. грн.

Однак існують і певні проблеми щодо розгляду судами вказаних проваджень у розумні строки. Зокрема, поточного року розглянуто по суті лише 3 обвинувальні акти. Наразі, прокурорами підтримується в суді державне обвинувачення у 74 кримінальних провадженнях про корупційні злочини.

 

 

Основними причинами тривалого розгляду кримінальних проваджень про корупційні злочини є:
- поведінка учасників кримінального провадження. Відчуваючи тягар майбутніх покарань у вигляді реального позбавлення волі за корупційні злочини, сторона захисту використовує усі можливості на затягування судового процесу (внесення чисельних клопотань, перебування на лікарняних захисників, обвинувачених тощо).

До прикладу: Миколаївською місцевою прокуратурою № 1 підтримується обвинувачення у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 369-2 КК України, обвинувальний акт у якому скеровано до Баштанського районного суду ще 30.01.2017. Стороною захисту у всіх без винятку судових засіданнях заявлялись клопотання про відвід судді та прокурору, після розгляду яких слухання справи призначалось на іншу дату. Крім того, тричі судові засідання не відбувались у зв’язку із хворобою обвинуваченого та зайнятістю його захисників у інших судових справах.

- зміна складу суду у зв’язку із відставкою, закінченням повноважень судів тощо;

До прикладу: Миколаївською місцевою прокуратурою № 1 07.06.2018 скеровано до Заводського районного суду м. Миколаєва обвинувальний акт відносно Андропова Л.П. за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України. Судом 05.07.2018 проведено підготовче засідання та розгляд справи призначено аж на 09.11.2018. Однак, судовий розгляд не відбувся ні 09.11.2018 ні 13.12.2018 у зв’язку із зайнятості судді в іншому судовому засіданні. А вже 16.01.2019 у головуючого судді скінчились повноваження.

- спосіб здійснення судом своїх повноважень (суддя перебуває у нарадчій кімнаті, у відпустці, призначає справу раз на два місяці тощо).
До прикладу: Очаківським міськрайонним судом призначено підготовче судове засідання щодо розгляду обвинувального акту лише через два місяці (30.08.2018) після його отримання (25.06.2018). Далі, відбулось 2 судових засідання під час яких обвинуваченим заявлялись клопотання, які судом задоволено та наступні судові засідання призначались раз на два місяці (01.11.2018, 13.12.2018, 15.02.2019).

Оскільки у переважній більшості тривалий розгляд обвинувальних актів про вказані злочини, пов'язаний із способом здійснення судом своїх повноважень, було б доцільно запропонувати внести зміни до  Кримінального процесуального кодексу України щодо встановлення граничних термінів розгляду обвинувальних актів про корупційні злочини, які повинні співпадати із строками досудового розслідування кримінальних правопорушень вказаної категорії.



Окрім того, з метою зменшення впливу іншої причини (поведінки сторони захисту) на тривалий розгляд судами корупційних справ, пропоную внести зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення фінансового покарання за дані злочини у вигляді штрафу, як альтернатива вже передбаченим мірам покарання, однак лише у випадку відшкодування у повному обсязі заподіяної корупційними злочинами шкоди.

Вказані зміни привели б до розвантаження суддів та прокурорів, наповнення державного бюджету, а також мали б більший ефект щодо профілактики даних кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, прокуратурою області проведено певну роботу на вказаному напрямку, яка дала позитивні результати, а тому і в подальшому будуть вживатися відповідні ефективні заходи, спрямовані на протидію корупції, а використання наданих Законом координаційних повноважень стане запорукою успіху в її подоланні.

Тарас Дунас
прокурор Миколаївської області
державний радник юстиції 3 класу

Юрій Розанов
начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності прокуратури Миколаївської області
старший радник юстиції